PAZL CREATIVE

Сідало Сонце. Останні промінці відбивалися в вікнах високих будинків. Пахло ромашками та річковою прохолодою… На старе кладовище важкою хвилею насувався туман… Вона йшла з собачкою… Вся така...

Вона стояла біля вікна. Така спокійна та замислена. Дивилася, як небесна блакить покривається чорним покривалом… Луною котився грім, повітряний простір пронизували блискавки… Враз важкі краплі...

Піднімаю очі догори – і зустрічаюся поглядом з жовтогарячим зимовим сонцем. Воно посміхається, манить до себе… Світ навкруги міниться райдужними барвами. Краса… А що я привнесла у це казкове...