Травень, брехня, вхаємний біль
Проходячи крізь мене стає твоєю амнезією
Худну. Руками. Думками. Почуттями.
На вулиці м'який вітер кутає покривалом мої крики,
І краплі виходячи з очей...
Більшість людей на запитання «Чи пробачили б ви?» дадуть відповідь «Нізащо!».Та коли настає такий момент мабуть варто замислитись над тим «А чи справді ти був правий?!». Адже, згодом розумієш, що...
Слова. Я в них не вірю. Вони — пусті, непотрібні, як пластиковий пакет з-під молока. Їх треба викидати, як бруд, як сміття — викидати безжально, не сумніваючись.
Як багато бруду можна покрити...
Найкращий друг-це тиша
Мовчання… пустота…
Чому так сумно, нишком
Минає це життя?
Здається все чудово:
Зізнання, дружба сміх
Та вулицею знову
Сміється лицемір…
Подумаю…...