Травень, брехня, вхаємний біль
Проходячи крізь мене стає твоєю амнезією
Худну. Руками. Думками. Почуттями.
На вулиці м'який вітер кутає покривалом мої крики,
І краплі виходячи з очей проливають мене на асфальт.
Мій дощ схожий на тебе.
З серця вилється і мене не стане.
Написати слова, спробувати виписати все з себе.
До останньої краплі.Не можу.
Це буде останнім в моєму житті,
Мій заповіт,.
В якому переплітаючись нитками сивих думок виражений абсолют існування
Все до останньої крапки розкриє суть всього до останнього атома
Тоді.
Дійшовши до останнього рядка
Світ розплився сонячними променями спокою...
На це не потрібні сили
Для цього нідочого думки
Для цього потрібно розчинитись в повітрі
До останньої краплі крові
Тополиним пухом, що грає в порожнечі
Складуться слова
Стати словами
Це буде останнім, що я напишу,
А до цього буде тиша.
Мене вже майже не стало
Почуття виходять не на тих зупинках
І губляться в лабіринтах цих слів.
2013.
Проходячи крізь мене стає твоєю амнезією
Худну. Руками. Думками. Почуттями.
На вулиці м'який вітер кутає покривалом мої крики,
І краплі виходячи з очей проливають мене на асфальт.
Мій дощ схожий на тебе.
З серця вилється і мене не стане.
Написати слова, спробувати виписати все з себе.
До останньої краплі.Не можу.
Це буде останнім в моєму житті,
Мій заповіт,.
В якому переплітаючись нитками сивих думок виражений абсолют існування
Все до останньої крапки розкриє суть всього до останнього атома
Тоді.
Дійшовши до останнього рядка
Світ розплився сонячними променями спокою...
На це не потрібні сили
Для цього нідочого думки
Для цього потрібно розчинитись в повітрі
До останньої краплі крові
Тополиним пухом, що грає в порожнечі
Складуться слова
Стати словами
Це буде останнім, що я напишу,
А до цього буде тиша.
Мене вже майже не стало
Почуття виходять не на тих зупинках
І губляться в лабіринтах цих слів.
2013.
0 коментарів