Поміж порожніх утопій

коли ти приходиш, цей дім переповнює спокій
коли ти зникаєш, простір втрачає свій сенс
натомість я залишаюся поміж порожніх утопій
і прошу надалі не ідентифікувати моїх імен

мить розливається спогадом, немовби про інших
як ніби усе це лиш вигадка, домисел, сон
ми інколи так безпідставно себе калічимо
і лякаємось щастя, і втікаємо від власних основ