Більшість людей на запитання «Чи пробачили б ви?» дадуть відповідь «Нізащо!».Та коли настає такий момент мабуть варто замислитись над тим «А чи справді ти був правий?!». Адже, згодом розумієш, що коханій і близькій людині пробачиш все, аби тільки залишитись поряд, поряд з нею.Хочеться бути лише з нею. Іноді просто неможливо витримати такий біль, коли ти знаєш де твій коханий(а) і з ким. в той момент відчуваєш те, що неможливо пояснити, або описати.Тільки сильна людина з справжніми, щирими почуттями може це пробачити і спробувати зрозуміти. Та й взагалі пробачають лише сильні. А чи буде все потім так, як було до того? Хто зможе дати відповідь на це запитання? Тут й сам собі не дасиш відповіді.Хіба можливо не змінити свого ставлення?!
Чому кожна людина бреше. Не завжди, але постійно, неперервоно. Хіба це вірно? НАВРЯД.І чому не можна зупинитись.Нам навіть не досить того, що ми брешемо рідним, коханим, друзям. Постійно, щось від них приховуючи. То виходить і собі брешемо. Постійно тікаємо від того, щоб визнати правду, реальність.Який сенс тікати, всеодно ми її усвідомимо, приймемо, просто не маючи вибору. Це буде надзвичайно боляче. З усіх зрад найгірша — брехня. А що б було, якби не існувало брехні?.. але… нажаль!
Бережіть кохання.
Зходьте з потяга в один кінець.
Бережіть душу від порожнечі.
09/01/09