.......

Як швидко лине час,
Летять прикрасні миті,
Біжить життя повз нас,
Давно ми вже не діти.

Ще вчора був малям,
Та старість наступила,
Так швидко все пройшло
Так, наче і не жили.

Минуле не вернеш
Не зміниш те, що було
Весь час на щось чекав
А тут, життя минуло

Про рідних забував
Ходив, бродив світами
Коли про них згадав,
А вже вони не знами.

Ми якось так живем:
Мов вічно маєм жити,
Мов смерть: це для чужих,
І нас їй не задіти!

Ми бачим лиш себе,
Чужих не помічаєм
Ми в пошуках: чогось,
Чогось: чого, не знаєм

Для чого ж ми живем?
Навіщо нас створили?
Щоб час пройшов повз нас?
Так наче ми не жили?

Це наші помилки!
Потрібно їх змінити!
Цінуйте кожну мить,
Що можете прожити!!!

© Володимир Чоботарь.