Антресолі

На антресолях кухні — виделки та ножі.
Розкидані по стелі вікна,
Котрі так виразно показують мені
Нові шляхи, нові мистецтва.

А там десь далі, на стіні,
Зустріну погляд із дитинства,
Бо саме там десь, ще в зимі
Залишила своє натхнення.

І саме так, у напівтиші
Провівши паралель до стін і скла,
Стоятиму на піднебінні
У власного кухонного стола.

То епіцентр часу, простору, землі.
Всього мого життя така собі основа.
Так виглядає…
-Що?!
… моя хвороба.