Світ – неймовірний, неосяжний у наш час
Він переповнений створіннями живими
Так легко розгубитись в нім для нас
І стати вже людьми нікому не потрібними, бридкими.

Тут кожний новий день – постійна боротьба,
Яка заводить часто у глухий нас кут.
Вона важка, завзята, непривітна і сумна
Й не кожний вижити зумів ось тут.

Та боримось ми всі, бо доля в нас така
Ми звикли вже і це нас не чіпляє
Здається нам, що норма – це життя
Та іноді страждати боротьба ця заставляє.

І в ті моменти, коли сили вже нема
Боротися, вперед іти і просто існувати
Спасає тільки ВІРА нас одна,
Яка спроможною є смак життя нам показати.

Бо Віра – те, що нас тримає на Землі,
Це те, що сили надає в скрутні хвилини.
Незлічені впливові якості її
Й знання цього дано кожній людині.

І дійсно – кожний скаже, що тоді
Коли не в змозі він з колін на ноги встати
Потрібно тільки вірити собі
Й не дати смутку мозок свій здолати.

Нам треба вірити у щастя, радість, сенс життя,
У те, що дії всі – лишень питання часу
Обов’язкова віра – віра в світлі і постійні почуття,
Для того, щоб не обернутись в сіру масу.

Не бійтесь вірити у себе ви тоді,
Коли здавалось би вже виходу немає.
І саме так спасемось ми усі
Від жорстокості, яка усіх чекає.

фото vk.com/samigullinartyom

2 коментарі

avatar
дуже гарно і рішуче написано! автор не впадає у відчай)
avatar
Дякую))) Приємно чути схвальний відшук.А так я по життю трошки більший оптиміст))))

Залишити коментар