Пое́зія (грец. ποίησις — «творчість» від ποιέω — «роблю», «творю») — художньо-образна словесна творчість, в якій мова використовується з естетичною чи евокативною (знаково-символічною) метою окрім або замість самої денотації. У поетичному тексті головна роль зазвичай відводиться формі висловлювання. Поезія є мовним мистецтвом, яке передбачає максимальне використання мовних засобів, а також творення нових поетичних образів, тобто нових семантичних зв'язків між мовними одиницями шляхом метафоризації чи метонімізації тексту.
Термін вживається у багатьох значеннях. Поезія зазвичай протиставляється прозі. Часто поезія поєднується з іншими видами мистецтва, тоді виникають проміжні жанри на кшталт поетичного епосу, поетичної драми, поезії в прозі.
1999 року ухвалою 30-ої сесії ЮНЕСКО встановлено Всесвітній день поезії, який відзначається щороку (починаючи з 2000) 21 березня.
 
		
		Поезія
				153 читачі,
				439 публікацій
			
			
		
				  
І разом рахують вони дні, 
І знають кожної хвилини, 
Що скоро пройдуть ці вітри 
Будуть разом. Вони щасливі. 
 
І сміються вони в телефон....
			
				
		
	...не надо...
				  
Ах, не надо мне вашей лести, 
И ваших речей красивых. 
Я в этом побывала тесте, 
И там я не была счастливой. 
 
И не надо мне ваших улыбок...
			
				
		
	одностороння любов
				Я хочу для тебе тільки кращої долі 
можливо, так я не той хто тебе влаштовує 
так я не дарував тобі квітів і квитків в кіно 
так ми не гуляли...
			
				
		
	...твої кроки....
				  
Я далеко чую твої кроки 
Так, ніби ти зовсім близько 
І мене навчили ці уроки, 
Серце тихо шепоче " не бійся!" 
 
Я чую серця...
			
				
		
	...здається...
				  
І здається тебе залишив весь світ, 
Та, вір, Він тебе не залишив. 
Здається, що закінчився твій політ, 
І нема для кого читати тобі вірші....
			
				
		
	...невже...
				  
Невже я говорю просто з собою 
І невже ти так і не чуєш мене? 
Невже ніколи не була голосною, 
Невже тиха мишка в мені живе? 
 
Невже...
			
				
		
	...мабуть...
				  
Мабуть, я б ніколи не мінялась, 
Та Ти пробуджуєш серце до змін. 
Я в небуття кудись гналась, 
І в мене не було вільних хвилин. 
 
Мабуть,...
			
				
		
	Чи вмієш ти...
				  
Умієш кохати насправді, скажи? 
По небу блукати, рахувати зірки? 
Себе віддавати коханій сповна, 
І завжди казати їй: " Моя...
			
				
		
	За 13 тижнів холодного повітря...
				За 13 тижнів холодного повітря 
Ми повинні розкласти усі знаки оклику. 
Що вже там казати про погляди та дрібку цукру в каві… 
У нас свої справи...
			
				
		
	...затерті джинси....
				  
А ти йдеш в затертих джинсах 
А ти йдеш у пом'ятій сорочці 
Виливаєш душу в дивних віршах, 
Які потім збираєш у совочок. 
 
А ти береш в...
			
				
		
	...поцілуй мої очі...
				  
Поцілуй мої очі і спати вклади 
Хочу, щоб зараз був поруч ти 
Хочу відчути дотик твоєї руки 
Поцілуй і прийди в мої сни. 
 
Поцілуй мої...
			
				
		
	...утро без тебя...
				     
  И снова утро началось без тебя,  И снова утро началось с вопроса.  Лишь тебя искала моя душа,  А чувства были в сердце занозой.  И снова...
			
				
		
	...ще не звикла...
				     
  Я просто ще не звикла, що тебе нема  Я просто ще не звикла не чути твої слова  Я просто ще не звикла, що ти не друг мені  Я просто ще не...
			
				
		
	...присутствие Твое...
				     
  В жизни своей я чувствую присутствие Твое  И я знаю, что все Тебе и от Тебя  Жить без Тебя- глупо, серо и смешно  Жизнь- это Ты и Твои...
			
				
		
	...мое отношение...
				     
  Ты никогда не оценишь мое к тебе отношение,  Ты никогда не поймешь, что это от сердце идет  Что все мои слова- души произношения  А не...
			
				
		
	...відповідь...
				     
  І ось я отримала відповідь свою  Вона була такою ж болючою, як питання  І сльози з очей невпинно я жену  І так завершую своє вітанння....
			
				
		
	...ти не прийдеш...
				 Ти не прийдеш- я це добре знаю,  Ти не прийдеш-на що я сподіваюсь?  Ти не прийдеш- хоч мовчки я благаю,  Ти не прийдеш- навіщо я караюсь?   
  Ти...
			
				
		
	ПОДОРОЖНІЙ
				Сплітаються години в сірі басамани,  
гаптуючи якесь неоковирно-дивне. 
Чекаю від небес не дощовиць, а манни, 
та падає лише сумне, буденне,...
			
				
		
	Я не можу писати прозу
				  
 
Я не можу писати прозу. 
У ній надто багато змісту 
Про забуту давно тривогу, 
Про печалі старого міста. 
 
Вона надто багато знає...
			
				
		
	





















