Вона гуляє в тихім полі
І на квітучому лугу.
Вона збирає трави. Голі
Ноги втира в свіжу росу.
Вона проста і загадкова,
І знає шепіт різних трав,
Місячні фази і готова
Допомогти тим, хто прохав.
Хто чистий помислом і серцем.
Душею прагне до життя.
Хто заблукав, став чужоземцем
І жде вже скорого кінця.
Вона покаже тихе щастя.
Навіє спогади полин.
Напоїть чаєм і в зап*ястя
Утре настояний люпин.
Вона привітна і чарівна.
В очах сіяє доброта…
Всі боягузи кажуть — «відьма!»
Ні… Просто вірить у дива.
0 коментарів