Кожного дня я спілкуюсь з різними людьми і найдостойніші з них самотні. Їх відрізняє харизма, бездоганна зовнішність, живий аналітичний мозок, абсолютне виховання і бездоганні манери, за якими ЗАВЖДИ прихована тисяча чортів і залежність від адреналіну...і сильний владний погляд, в якому ледь проглядається сум...
Вони шукають «своїх» людей. Своїх для спілкування, для компанії і приємного відпочинку, своїх для кохання, відносин і сім'ї. Вони частіше помиляються, сильніше страждають, рідше йдуть на контакт, важко переживають невдачі. Але щоразу, згораючи у відносинах дотла, вони відроджуються з попелу, як Фенікс, стаючи ще більш досконалими і сильними. І знову, і знову починають все з самого початку. Для них дикі стереотипи сучасного суспільства, їм неможливо нав'язати чужу думку… За спиною їх завжди поливають брудом, але ніхто і ніколи не наважитися їм щось сказати в обличча, і всі чутки розбиваються об їхній залізний характер вщент.
0 коментарів