І в той момент я зрозуміла, що коло замкнулось. Хоча я просто їхала по кільцевій. Наше життя розгортається по принципам власної сакральної геометрії, де коло- центральна фігура. Коло подій, коло спілкування. Поки планета робить оберт навколо своєї осі і зірок, ми крутимось немов дзиги, оточені власними турботами. І інколи голова йде обертом. Але в кінці все стає на свої місця, розумієте? Я повертаюсь думками туди, де була за цей рік, до людей, які були, або просто проскочили в моєму житті… місцям в яких залишила частинку себе і де, я знаю я знову опинюсь. Така аксіома. Але щороку ми обіцяємо собі підготуватись краще і перездати цей іспит на «відмінно». Головне, щоб поменше пропусків, побільше присутності. щоб бути допущеними. Щоб бути. Адже це життя...
27/12/13
27/12/13
0 коментарів