По-осінньому

Осінь, А давай з тобою вип'єм чаю І до ранку в тиші посидим. Я тобі розкажу як скучаю, Ну а ти про дощ, тумани й дим. Чую… Ти...

Чи можна?

Чи можна? Чи можна біль виміряти в квітах? і відстанню до неба почуття? А тиші звуком, що грає кілобітом пронизати розпатлане життя?...