люди, яких ми знаємо
обличчя, які пішли
історії наші вкрадені
невідомо коли і ким

спогади наші крутяться
вітром сторіч німих
саме важливе губиться
а циклічність — це й є наш ритм

відблиски, спалахи, спомини
розділяти суперечність чи страх?
все закрутиться в танці новому
— металевий, бляшаний бал

апробуй мою тишу грозами
замахнись на душевний храм
не тривожити — жити без подиху
нам потрібна кожна з цих драм

обирати мовчати чи бачити
визначатись стояти чи йти
рятуватись у хащах настроїв
— засмальцьована система землі

забувати ключі піднебесної
розкидатись в ґрунтах божевіль
щоб згадати минулі значення
щоб зібрати уламки життів

[28.07.15]

SOlizar

0 коментарів

Залишити коментар