Лайт

Тихо.Світло.
Згодом людяно і невибагливо.
Перед тобою з іще зеленої трави, вже де-не-де всіяної осінню, раптом виростає новий світ.Не просто світ, а невиразно-невизначений, за своєю статевою ознакою, зате явно юний і щирий в своїх поглядах і захопленнях. А ти так само стоїш і бачиш, як народжується історія.
Це не проста процедура реєстрації історичного факту, а твоє народження.Знову.Цього разу вже свідоме і явно обране не випадково. Тобі тісно і приємно.Серцебиття… Воно всеохоплююче.Відчуття в грудях тисячі світів і мільйонів життів одночасно.Просто глобальні перейми дійсності.
А потім щось неймовірне.
Це твій момент знайомства з коктейлем музики і простого запилюженого повітря. Будь-що досі — зникає,і залишається тільки очікування чогось великого, явно протирічного масштабу.
І це щось з«являється.
Звісно ж не за розкладом, з запізнення, але це вже не важливо.Просто настав момент істини.В цей момент зникло все.Залишилась тільки істина, написана нотами, по твоєму розхристаному, втомленому, проте надто щасливому тілі. І не важливо, якої важкості травми отримаєш ти,і решта світу в цей день.Головне, що ти народився, як і сотні інших, як і свідомість, як і світло прожетора посеред іще зеленої, та вже де-не-де всіяної осінню, трави і молоді/