не впасти
сьогодні потрібно просто триматись
перестати чекати зупинки серцебиття
не впасти
нам просто потрібно забути про слово «здатись»
нам просто потрібно міцніше триматись
місяць...
Здавалося, ця казка триватиме завжди,
але навіть у казці є частинка гіркоти,
і навіть там, де щасливе і безтурботне життя
прийде, обов*язково, прийде ця пора,
коли ти зрозумієш, що «любов»...
промовляй
промовляй наскрізним дощем
омивай не тільки одежу
коли серце — важкий його щем
непідзвітне щоденним проблемам
промовляй коли поруч немає нікого
у свідомості й досі шумлять...
Взяв палітру своїх вражень, а в навушниках, як завжди, грає якась проза, від якої на очах бруньками вихлестуються гіркі краплі і серце розривається, вивертає душу навиворіт і пере в пральній машині...
Травень, брехня, вхаємний біль
Проходячи крізь мене стає твоєю амнезією
Худну. Руками. Думками. Почуттями.
На вулиці м'який вітер кутає покривалом мої крики,
І краплі виходячи з очей...
Деякі з нас мають людський вигляд, але всередині порожні. Ми боїмося цієї порожнечі всередині нас, тому намагаємося бути схожим на інших людей. І ми вигадуємо собі життя…
Коли барахлить Інтернет,...
Слова. Я в них не вірю. Вони — пусті, непотрібні, як пластиковий пакет з-під молока. Їх треба викидати, як бруд, як сміття — викидати безжально, не сумніваючись.
Як багато бруду можна покрити...
1
Через годину нас не стане
Наше кохання тут «зав’яне»
У тебе серце дерев’яне
Чи може навіть кам’яне
Закриєш личко те рум’яне
Від твого погляду, все в’яне…
І п’яний вітер нас хитає...
Якось в ночі я дещо побачив, знак що віщує, та нічого не значить
Очі знайомі, руки до болю, більше ніколи я не буду з тобою
Місяць на небі, зорі в долонях, вітер на скронях він нічого не...
Забуваю й відлітаю
У простори в самоті
Поміж хмарами блукаю
У палаючім огні…
Моє серденько розбите
Від людей і від світів
Буде дощ із неба лити
Та не змиє тих слідів.
Я боюсь...