
От сиджу на роботі і чомусь…
Зазвичай не згадую минуле. А тут раптом нахлинуло нізвідки, чекало на мене за рогом.
За день пригадались люди, емоції, ситуації і нажаль не найприємніші. Почуття і переживання до людей, яких давно вже й забула, чи майже забула… витирала гумкою з власної пам'яті. А мені не хочеться цього згадувати. Чому раптом воно виплило в моїй голові? для чого? Хочеться пригадувати, щось ороше, добре і позитивне. Такого ж в житті було не мало, достатньо.
А взагалі краще не згадувати. НІчого. Абсолютно. Нехай живе собі там де й відбулось, в минулому. Залишиться за спиною.
А я… я пішла вперед, назустріч чомусь новому.
А взагалі… втомилась, просто втомилась.
23.11.2014

0 коментарів