… Мені здається, нас уже нема
І в спогадах залишились слова.
У подумках далеких ти літаєш
І так вируєш як вітер восени
***
Я хочу бачити світанок.
Я хочу бачити твій світ.
З тобою...
Чому знову розходяться люди,
не зумівши щиро любить?
Розбігаються в просторі вулиць
забуваючи серце на мить.
У гарячих, розпачливих спогадах
все знаходять відраду душі.
І навколо...
Якщо стати до крайностей відвертою, чесною й мало не на грані непристойності та рутини самокритичною, то моє найкраще оповідання – це те, що я чую із твоїх вуст у стишеній абсолютній темряві....
Шукай мене, де вітер сонцю шле палкі цілунки.
Там, де нема мене – шукай без злої думки.
Шукай мене, де ніч і ранок розчиняються в обіймах.
Шукай. І може ти колись знайдеш мене.
Все вище...
Я знаю, що таке самотність: це розкидані в безладі речі, понівечений до напівсмерті щоденний, свічка з напівстлівшим гнітом, надгрижений шматок шоколаду, безперервно працюючий ноутбук і відчуття...
Ми цілу ніч удвох дивилися на зорі,
з них скапувало тобою куплене вино,
сміялись ніби діти чи психічно-хворі,
з того, що було давно…
Свічками вкрита наша дивна постіль,
зеленим листям...
Чи ти мене згадаєш післязавтра?
Сьогодні вже збігає до кінця…
В моїй душі горить вогненна ватра
і палить в собі недопалені серця…
Чи ти мене згадаєш у полоні
чужих очей, обіймів і...
Ти так далеко,
Вдалині і від зірок.
Ти так далеко,
Від землі і від річок.
Ти десь блукаєш,
Не кажи ж бо це не я.
Ти десь й не знаєш,
Що ти і є любов моя.
Ти десь між нами,...
Я не знаю де чекати вітру
І так мало зараз цього поля.
Із закритого для мене світу
Лине світло і лелеча доля.
Я втомилась від ночей безсонних,
Мені терня заплітає коси.
Від очей...
Біжить мій поїзд в далечінь,
за вікнами гуде трава,
ховає образ придуманих везінь,
везе додому несказані слова…
А твій вагон попереду летить,
на тій же колії, розвіваючи думки,...
Йду дорогою нічною
По стежках календаря.
І самотність йде зі мною.
Тихо тягнеться буття…
Ніч пройде… Наступить ранок-
Сонця промінь упаде.
Вийду вільна на світанок
По щоці...