Про́за (лат. prosa, від prosa oratio — пряма мова, що вільно розвивається й рухається) — мовлення не організоване ритмічно, не вритмоване; літературний твір або сукупність творів, написаних невіршованою мовою. Проза — один із двох основних типів літературної творчості. Поезія і проза — глибоко своєрідні сфери мистецтва, які розрізняються і формою, і змістом, і своїм місцем в історії літератури.
Іноді термін про́за вживається як протиставлення художньої літератури взагалі (поезія) літературі наукової чи публіцистичній, тобто література, яка не належить до мистецтва.
Проза
85 читачів,
164 публікації
Фобія життя
Ми всі ростем і розвиваємось. Цей процес не проходить сам по собі і не завершується звичайними збільшенням розмірів кінцівок, ні- його...
спасибо, тебе за это
Сигарета — возвышенная фантазия, вкус горя, боли и страха.
Вино – страсть
Краски — свобода, полет изречение накопившегося в моем теле...
Ситуация.......Я
Вот, бывает же, ВЫ, листая безымянные текстовые документы Microsoft Word, к примеру, натыкаетесь на что-то, написанное вами в лет так...
...чекання...
Чекання…
Скільки ж дорогоцінних хвилин життя ми марнуємо на чекання…
Чекаючи маршрутку, таксі, потяг.
Чекаючи на замовлення у кафе (...
...та, что идёт по жизни смеясь...
"Она живет словно в сказке! Улыбка не сходит с Её прекрасного личика!" — говорил один из Её знакомых. И действительно, Её жизнь была...
История одной случайной...
Он был старше Её… играл на каком то инструменте… Однажды летом Их познакомил общий друг… Сначала Они даже не говорили друг с другом… Она не...
Дикий когут
Сьогодні знову прийшла до сусіда ніби й просто так, поговорити про життя, а насправді поспостерігати за його «годованцями»: дикими півнями, що...
МОВЧАННЯ СТРАХУ
То вітер старий треться крилами до старого даху, не бійся. А то веселик дзьобом небо з води дістає, він ображати не буде тебе. Ти чуєш,...
Хор фотографій автор Іванка Стеф'юк
Калатає серце. Неначе хлипає, надсадно так стукотить. Сон і не показується, думкою шастає тривога. Ну хто ж просив складати цифри, ну хто...
Бо все - життя
Прокидаюся… Дивлюсь навкруги, розуміючи буденність нового дня, суворість реальності. В перші хвилини хочу поринути знову у свій сон, сон, який...
чёртово колесо.
арендуй мне душу,
арендуй мне сердце,
хоть что-нибудь!
я пуста настолько, что чувствую себя просто скелетом, обтянутым кожей.
чтобы...
Из окон растет трава...
Я люблю смотреть, как из окон растет трава…
Сперва тоненький бледно-зеленый стебелек прокладывает себе путь сквозь прозрачное до...
Про невпевненість....
Всім привіт.
Я зазвичай пишу свої роздуми в свій блог, але сьогодні черкану сюди.
На території США (якщо бути точним на Заході) існувало...
нарисованное солнце
нарисованное солнце не светит.
придуманное счастье не радует.
избитая девушка не поёт.
синяками на душе остались прошлые радости.
не...
прогулка по сну.
это было три месяца назад… прошло сто лет… помню это ощущение, когда ты танцуешь вальс на паутинке… ветер пытается тебя толкнуть, сбить, но ты...
Вслед за Анной Ахматовой
Я всегда закрываю за собою дверь. Словно в свой мир не желая кого-то пускать, замыкаюсь на три замка изнутри. Закрываю окна и томлюсь в родной моей...
утром крепкий кофе.
утром крепкий кофе. крепче, чем алкоголь. завтра день, но он уже не важен или ещё не важен. глоток. молчанье. лёгкая улыбка. завидую сама себе. не...
Сльози Червня.
Вона стояла біля вікна. Така спокійна та замислена. Дивилася, як небесна блакить покривається чорним покривалом… Луною котився грім, повітряний...
МОЯ ХАТА НЕ СКРАЮ (роздуми на тему байдужості)
Піднімаю очі догори – і зустрічаюся поглядом з жовтогарячим зимовим сонцем. Воно посміхається, манить до себе… Світ навкруги міниться райдужними...
- ← попередня
- перша
- 2
- 3
- 4
- 5
- 6
- 7
- остання
- наступна →