Рейтинг
+17.18

Проза

85 читачів, 164 публікації
Детальніше ↓ RSS

Анна-Марія

Проза
Дощ. Знову дощ. Постійно дощ. Ані натяку на не-зимно. Забагато «не» й жодних стверджень погідливих (???) чи пак згідних «так». Тридцять сім...

Венера світанкових піль

Проза
Мені потрібна жінка – жінка до кінчиків пальців та коренів волосся, жінка до червоного лаку на нігтях й фруктового «Тік-таку», до дивного тату...

UK

Проза
Коли дзвенить дзвінок і приходять повідомлення, вітаючи твої тридцять, а на лобі прорізається перша зморшка й друзі давно мають сім’ї, а дехто...

Про принципи.

Проза
В дитинстві, коли дівчинці подобається хлопчик, вона дивиться на нього злегка соромячись, шаріється від його погляду чим робить перші кроки...

Фенікс

Проза
Кожного дня я спілкуюсь з різними людьми і найдостойніші з них самотні. Їх відрізняє харизма, бездоганна зовнішність, живий аналітичний мозок,...

модель світу.

Проза
Нічого особистого, якщо мені раптом. Мені здається, Вам туди. Переповнений порожнечею світ. Всесвіт, покритий щільним нальотом сяючого...

Політ.

Проза
… і якби тільки, хтось, крім тієї купки по справжньому близьких, знав як часто ти був на краю з вітром в обличча насамоті. Як закривались очі і...

ДЗЕН для ВСЕХ

Проза
Я ща расскажу, как постичь ДЗЕН=) Так вот… сегодня, по оценкам переписок, у всех какая-то печальбеда. Чтобы этого не было, запомните:...

ВЕСНА НЕКСТМОДЕРНА (есе)

Проза
В літературі також бувають весни. Вони приходять з появою нової думки, наступного слова… Потяг до оновлення, та вдосконалення, — рушійна сила...

Реквієм

Проза
Коли тебе оточує лайно, сам стаєш лайном мимохідь. І процес протікає настільки природно і спокійно, що не помічаєш зовнішнє вираження цього...

Він

Проза
Геть зі Львова, купити квиток на перший потяг, який мені підходить і поїхати кудись світ за очі. Туди, де ніколи не була, і якось не хочеться...

Щастя...

Проза
— Щастя не купиш… — почулося десь в кутку кімнати. — Чому? Хто тобі сказав це? — Ну як? Ти хочеш сказати, що існують магазини, де можна...

Період мовчання.

Проза
Мені часто лізуть думки в голову. І я копаюсь в цих кадрах до світанку. Для батьків все ще маленька дівчинка у великому місті. Для них завжди...

Переписані істини.

Проза
Я така, напевно вся з себе позитивна, з незграбними думками. Я не кричу на весь світ щось банальне… Ну і будую тихенько свої істини. Я люблю...

Размышления.

Проза
Чем я живу? Кофе. Любимые друзья. Музыка. Книги. Бессонные ночи. Ожидание от жизни чего-то нового и неповторимого. Надежды на завтрашний день....

Помирало Сонце.

Проза
Сідало Сонце. Останні промінці відбивалися в вікнах високих будинків. Пахло ромашками та річковою прохолодою… На старе кладовище важкою хвилею...

В Аду.

Проза
Существует ли Рай или может Ад существует, нам никогда не узнать. Есть ли душа? Спорный вопрос, пожалуй не у всех — некоторые пусты....

Обійми

Проза
Ти, як завжди спиш поряд, а у мене, як завжди купа думок. Хммм… знаєш, я вередлива. І часто мені все «не так». Часто спалахую нізчого,...

Дверна ручка

Проза
Вечір. Сутінки. Моросить зажурений дощ, кидаючи на вікна холодні сльози. Я стою біля вхідних дверей та дивлюсь на маленьку дверну ручку у якій,...