не впасти
сьогодні потрібно просто триматись
перестати чекати зупинки серцебиття
не впасти
нам просто потрібно забути про слово «здатись»
нам просто потрібно міцніше триматись
місяць...
срібляста алея невимитих вулиць
сьогодні тобі залишатися тут
незримо тривало й глибинно-відчутно
ти ловиш в тенета серце моє
не знаю непевна не можу спинитись
колись десь вже чули...
корабель твій корабель
він сьогодні прийшов так невчасно
звук води що манить до скель
і мелодії втрачених вальсів
зфантазуй намалюй збережи
не зламай не зітри не розрізуй...
От сиджу на роботі і чомусь…
Зазвичай не згадую минуле. А тут раптом нахлинуло нізвідки, чекало на мене за рогом.
За день пригадались люди, емоції, ситуації і нажаль не найприємніші....
коли ми навчимося слухати
і чути не лише себе?
здається ми «вміємо» думати
але так дратують лапки
на сторінці ховається оповідь
у розмові ховається суть
збагнути не лише...
у нас є шанс – один
у нас є день – сьогодні
у нас є сила йти
хоч відчаю й безодня
ми пройдемо цей туман
ми зламаємо цю перепону
чергова поразка це знак –
покращити критерій...
у дурницях ховаються істини
ви не думали про це зокрема?
наша вічність у днях заколисана
ну а спокій – у вічних піснях
і у чому таємниця зустрічей
і перетинів і шляхів?
наше завтра...
ця стара motorola видає ще ритмічний дзвінок
перші кроки і перші думки поруч тебе
завтра знову буде наш урок
але вже не шкільний
а трагічний і пожиттєвий
ми втрачаємо час!
і зв'язки...
промовляй
промовляй наскрізним дощем
омивай не тільки одежу
коли серце — важкий його щем
непідзвітне щоденним проблемам
промовляй коли поруч немає нікого
у свідомості й досі шумлять...
я більше не хочу неясностей
що завжди спричинені сумнівом
я більше не хочу контрастності
якщо вона стверджує дурнів
я більше не хочу сміливості
якщо через неї все втратиться
я більше...
не знаю як заповнити усі ось ці формації
від кожної із них приходжу знов до тебе
комбінаційна дійсність інформації
про плани і графічні мапи азбуки конкретик
потік висловлювань абстрактно...
Мені часто лізуть думки в голову. І я копаюсь в цих кадрах до світанку. Для батьків все ще маленька дівчинка у великому місті. Для них завжди буду крихіткою, особливо для тата.
За останній...
Вона знезброює своєю втомленою величчю. Тут бездоганні у своєму виконанні зразки високого класицизму, як декорації до шалених багатотисячних рейвів, котрий рік на берегах моря. Я не можу...
І в той момент я зрозуміла, що коло замкнулось. Хоча я просто їхала по кільцевій. Наше життя розгортається по принципам власної сакральної геометрії, де коло- центральна фігура. Коло подій, коло...
Де є любов… Слова там не потрібні.
Лиш тільки погляд й почуття п'янкі.
Солодкий доторк… поцілунки рідні.
Тепло… удари серця гомінкі.
Де є любов… Немає вже образ і
Прощає...
Ти моя помилка. Нічого спільного з жалем — я рада помилятися в тобі. Все не так просто. А значить, по-справжньому. Ти несподівано увірвався в ці привідкриті двері мого очікування, не ставши...
Поясни мені, щастя моє, чому вночі зорепади.Чому ті хто любить, говорять, що у них все не серйозно. Чому, коли він розуміє, що без неї не може, завжди стає пізно? Чому минуле нас так турбує?...
Травень, брехня, вхаємний біль
Проходячи крізь мене стає твоєю амнезією
Худну. Руками. Думками. Почуттями.
На вулиці м'який вітер кутає покривалом мої крики,
І краплі виходячи з очей...
Дивовижно, як всього 1 людина
Що випадково потрапила в твоє життя
Може вкорінь змінити його
Кардинально змінити твоє оточення
Твоє світосприйняття
Твої звички
Почуття
Твій внутрішній...
Деякі з нас мають людський вигляд, але всередині порожні. Ми боїмося цієї порожнечі всередині нас, тому намагаємося бути схожим на інших людей. І ми вигадуємо собі життя…
Коли барахлить Інтернет,...
Коли-небудь я оціню тебе по достоїнству, тобто зможу тобі відкритись повністю і бути при цьому самою собою.
В іншому випадку ти мені будеш нецікавим.
А бути собою — це значить бути сильною....
Три роки минуло, а все так само, як тоді. І хочеться того ж…
Щороку я розумію, що щось не так. Щось безповоротно пішло і загубилося. Щось знайдеться. Усвідомлюю з різницею в + / — 1-2 тижні на...
Білим снігом лягають рядки,
На клаптик невагомих історій,
Їм б віддати лишки журби,
Й смакувати, забувши про сповідь.
Та дарма, ти знаєш, дарма!
Не залишиш джерел печалі,
Спокута, як...
Зараз десь на високому гірському схилі стоїть будинок.Із усіх боків світу його обвіває вітер.Він шепоче йому відірвані фрази, сміх та плач, видихи та вдихи, зітхання, легкі та важкі думки.
Вітер...
Чекання плете довгу павутину вічності..І ця вічність ніколи не закінчиться, адже ти завжди будеш очікувати ту хвилину, в якій ти знайдеш іскринку, від якої загоришся в полум'я і горітимеш...