Дневник первой марсианки
Очередной раз обновляю страницу в социальной сети, опять одни посты с мотивирующими цитатами в потоке. Терпеть не могу фразу: «Только вы выбираете то, как вам жить». Серьёзно? Действительно? Почему...
Іванна Стеф'юк. Блакитні дахи
*****
Літо колись та закінчується. Як вибрана найстигліша диня, як сонячний між дощами день, як усе. Поліні боязко загадувати, яким стане початок осені, бо то будуть зміни. Мама знову поїде...
Іванна Стеф'юк. До молодої (новела)
Зелена спідниця лопотить д’нозі, обтікає і спирає трохи хід.
— Їлено, дай винограду, — проминав чийсь голос аж з верха воза, а вона і не виділа хто то. Перекладала на другий бік кошик з...
Іванна Стеф'юк. Вишнева душа
Свідомість туманилася – світ крутився, переходив у коло звуків, і жінці дуже хотілося спати. Вона не розуміла вже, де вона є і що з нею робиться, лиш чула голос незнайомця, який підносив дерев’яний...
На хітанці (частина 3, 4)
… І вона далі прийшла. Сіла бабі в ногах. Дивилася — і не кліпала. Баба в своїй думці робилася така маленька – з горошину десь, а ліжко і хата великі. І плила думкою то в дівоцтво, а то чуть не...
Однажды сказочник устал рассказывать сказки
«Однажды сказочник устал рассказывать сказки»
Давным давно, жил на свете один старый, добрый сказочник. Он очень любил различные истории, собирал их по всему миру, коллекционировал (это было чуть...
Іванна Стеф'юк. На хітанці (частина 2, продовження)
****
… Коли в темну косу вплітається зелена нитка – вона проступає і ділить ту косу. І здається їй, що то її узір. Що то вона плете так. А волосся виросло давніше. І давніше надумало собі...
Іванна Стеф'юк. На хітанці (частина 2)
11.
Найгірше бути не самому, найгірше бути одинокому біля когось. Наталя обчепила коліна і вдивлялася в сутінки. Вечір, купка малини в мисці, якраз добре тепер їх брати по одній. І… і щось...
Іванна Стеф'юк. На хітанці (частина роману)
Розділ І
1
Цей раз гора дихала помаліше – хоч вітер ніби і справився дмухати поміж смереки, хоч і трава нашорошилася хижачкою, хоч, ніби, й вечір. Блідавий молодик розбовтав потемки – бо так...
На хітанці (частина роману)
Розділ І
1
Цей раз гора дихала помаліше – хоч вітер ніби і справився дмухати поміж смереки, хоч і трава нашорошилася хижачкою, хоч, ніби, й вечір. Блідавий молодик розбовтав потемки – бо так...
Знизу вверх і трохи в сторони
Якщо стати до крайностей відвертою, чесною й мало не на грані непристойності та рутини самокритичною, то моє найкраще оповідання – це те, що я чую із твоїх вуст у стишеній абсолютній темряві....
Між Полтавою і Чернівцями цілі… «Кілометри почуттів»
Кілометри почуттів» — саме під такою назвою стартував літературно-музичний тур полтавських поетів та музикантів. Чернівці – перше місто, у яке вони завітали. 12 серпня їх зустрів Літературний...
біла точка
Просто в білу точку моєї голови — мозок і в червоно-фіолетову з краплинами краплаку – душу. Музика пронизала мене частина за частиною, її звуки доносились з від у сіль, відлуння тої чи іншої пісні...
ДЗЕН для ВСЕХ
Я ща расскажу, как постичь ДЗЕН=)
Так вот… сегодня, по оценкам переписок, у всех какая-то печальбеда.
Чтобы этого не было, запомните:
— Никто не причинит вам боль без вашего на то...
Я не можу писати прозу
Я не можу писати прозу.
У ній надто багато змісту
Про забуту давно тривогу,
Про печалі старого міста.
Вона надто багато знає
Про тунелі душі моєї,
Про пісні, що душа співає,...
У Чернівцях знайшли «13-й знак зодіаку» Чернівці ТВ (відео)
Літературно-музична вечірка під такою назвою відбулася вчора, 2 січня, в Literature Cafe. Організував її письменник Максим Дупешко в честь свого Дня народження. На вечір запросив поетів, які читали...
Apriori
Апріорі ми з вами абсолютно щасливі й нещасні водночас, бо щось маємо, а про щось мріємо — щось ненавидимо, а щось зневажаємо.
Але насправді найгірше-це час.
Бо він завжди є, але його...
Дикий когут
Сьогодні знову прийшла до сусіда ніби й просто так, поговорити про життя, а насправді поспостерігати за його «годованцями»: дикими півнями, що і правда чимось були схожі на щезників: чорні, з...
МОВЧАННЯ СТРАХУ
То вітер старий треться крилами до старого даху, не бійся. А то веселик дзьобом небо з води дістає, він ображати не буде тебе. Ти чуєш, Антонку? Чуєш, напевне, а ось чи розумієш… А скоро школа...
Из окон растет трава...
Я люблю смотреть, как из окон растет трава…
Сперва тоненький бледно-зеленый стебелек прокладывает себе путь сквозь прозрачное до матовости стекло оттенка неба…
А потом происходит...
Чернівецька обласна наукова бібліотека
А чи знаєте ви, що Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека ім. М. Івасюка, ось уже багато років має власний сайт, на якому розміщений каталог книжок, що доступні читачеві у даному...
Записи з щоденника єврейської дівчинки Ярдени Тісман
Привіт, щоденнику. Надворі холодно. Лютий тридцять дев’ятого. День, як завжди, тьмяний, холодний, безбарвний. Я… вже звикаю до пострілів і криків, хоч насправді не виношу шуму. За вікном одна і...
- ← попередня
- 1
- 2
- остання
- наступна →